... історія нас горем вчить,
                                                                                              Щоб не забулось незабутнє.
                                                                                              Бо там, де пам'ять не мовчить,
                                                                                              Там щастям повниться майбутнє.

                                                                                               День жалю... День скорботи, печалі
                                                                                              Запалив нашу пам’ять. Свічки –
                                                                                              Це ті душі, листочки опалі,
                                                                                              Хто став тінню в голодні роки.

 У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і голод 1946 – 1947 років. Серед найбільш трагічніших сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932 – 1933 років. За різними даними, у 1932 – 1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.

Керівництво Радянського Союзу, маючи намір знищити частину українців, офіційно заперечувало факт масової смертності в Україні від голоду в 1932 – 1933 роках. Тільки з відновленням державної незалежності український народ зміг зірвати табу з теми Голодомору та жорстокого вбивства радянською владою мільйонів українців.

До Дня пам’яті жертв голодоморів у приміщенні КЗ «Розівський краєзнавчий музей» пройшов круглий стіл «Історична бесіда «Голод - біль душі і пам’ять серця»». На заході були присутні працівники районної бібліотеки та центру культури та дозвілля.