Новини служби зайнятості
Прес-реліз 12 січня 2021 року
alt 

На які вакансії можуть розраховувати безробітні у центрі зайнятості?

Наразі ринок праці доволі мобільний. Попит роботодавців залежить від економічної ситуації в країні в цілому, від розвитку окремо взятого підприємства, від сезонності та ще багатьох факторів. А 2020 рік вніс свої особливі корективи через пандемію COVID-19. То яких працівників найбільш шукали роботодавці у  минулому році, та на які вакансії могли розраховувати безробітні, які користувались послугами служби зайнятості?

У базі даних служби зайнятості Запорізької області протягом 2020 року налічувалось 33,6 тис вакансій. Найпопулярнішими професійними групами, за якими працедавці шукали співробітників були:

- робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин -7,9 тис (23,6% від загальної кількості);

- найпростіші професії - 5,8 (17,4%);

- працівники сфери торгівлі та послуг - 5,5 тис (16,4%);

- кваліфіковані робітники з інструментом 4,7 тис (13,9 %) та інші

Ринок праці схильний до коливань, але незаперечним є ствердження - все частіше роботодавець шукає «універсального» робітника, здатного виконувати декілька функцій, здатного навчатись та готового до змін. І чим більше працівник має професійних навичок, тим більшу заробітну плату готовий надати роботодавець.

Отримати заробітну плату 10-15 тис гривень можуть не лише керівники, а і представники робітничих професій. Так, робітнику з комплексного обслуговування й ремонту будинків, який має навички роботи електрогазозварника та електромонтера, компанія пропонувала заробітну плату понад 13 тисяч грн.

Для людей з інвалідністю також знайдеться достойна робота. Одне із підприємств міста пропонувало платити майстру виробничої дільниці 14 тисяч гривень.

«Вже стабільно останнім часом спостерігається неабияка зацікавленість роботодавців у кваліфікованих робітниках. Працедавцям потрібні продавці, водії, електромонтери, електрогазозварювальники, слюсарі, медсестри, та інші представники робочих професій», - розповідає директор Запорізького обласного центру зайнятості Ірина Дуднік.

 
Прес-реліз 04 січня 2021 року
alt 

До уваги роботодавців! Зміни у законодавстві

 

Законом України від 02.12.2020 №1030 «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до абзацу третього пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» в частині інформування державної служби зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників, в тому числі держслужбовців.

Зміни визначають обов’язок роботодавців своєчасно та в повному обсязі подавати до державної служби зайнятості інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»).

 
Прес-реліз 28 грудня 2020 року
alt 

5 нюансів регулювання роботи на умовах неповного робочого часу

Карантинні обмеження зумовили додатковий попит на нестандартні режими праці, зокрема, неповну зайнятість. Як відомо, неповна зайнятість – це зайнятість працівника на умовах робочого часу, що менший від норми, передбаченої законодавством, і може встановлюватися за договором між працівником і роботодавцем з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»). Праця на таких умовах розглядається як спосіб узгодження професійних та сімейних обов’язків, або ж є альтернативою скороченням у період економічних труднощів. Законодавством допускається зменшення тривалості робочого дня, робочого тижня, а також робочого дня і робочого тижня одночасно. Неповний робочий час слід відрізняти від скороченого робочого часу (на розмежуванні цих понять акцентувало увагу Міністерство соціальної політики України (2006) в листі). Стаття 56 Кодексу законів про працю України проголошує, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівників, зокрема й скорочення тривалості їхньої щорічної основної відпустки. Знання своїх взаємних прав і обов’язків сторонами трудових відносин дозволить уникнути непорозумінь при застосуванні неповного робочого часу.

(1) Неповний робочий час впливає на реалізацію певних трудових прав.

У разі встановлення неповного робочого часу оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці (стаття 3-1 Закону України «Про оплату праці»). Також слід звернути увагу на норми, що регламентують обчислення середнього заробітку в цілях надання оплачуваної відпустки. Якщо розмір посадового окладу менший, ніж розмір мінімальної зарплати, середній заробіток розраховуватиметься, виходячи з встановленого розміру мінімальної зарплати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (пункт 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100). Усі, хто працюють неповний робочий час, мають право на відпустку, як і зайняті повний робочий час. Проте деякі винятки із норм, що регулюють час відпочинку, все ж існують. До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховуються час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади (ч. 2 ст. 82 КЗпП). Для працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу, норма, передбачена ст. 53 КЗпП, не застосовується, тобто тривалість їхньої роботи напередоднi святкових i неробочих днiв не скорочується. На цьому наголошують фахівці Державної служби України з питань праці

(2) Необхідність дотримання процедури встановлення неповного робочого часу.

Неповний робочий час може бути запроваджений при прийнятті на роботу або згодом, за угодою сторін трудового договору або з ініціативи роботодавця. Неповний робочий час може встановлюватися на певний період (на визначений строк) або без обмеження строком, про що обов'язково зазначається в наказі про переведення на неповний робочий час. На цьому зробило наголос Мінсоцполітики (2011) у своєму листі.

Для встановлення неповного робочого часу працівник може звернутися з письмовою заявою до роботодавця, зазначивши, в якому обсязі він бажає зменшити тривалість робочого часу (в днях чи годинах). Роботодавець зі своєї ініціативи має право на встановлення неповного робочого часу працівникам за умови, що на підприємстві, в установі, організації впроваджуються зміни в організації виробництва і праці, і з дотриманням процедури, передбаченої ч. 3 ст. 32 КЗпП. Про зміну істотних умов праці (встановлення або скасування неповного робочого часу) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації має право разом з власником або уповноваженим ним органом вирішувати питання робочого часу і часу відпочинку (ст. 247 КЗпП). Якщо зменшення кількості робочих годин відбулось вимушено (зокрема, у період карантину), то працівники мають право на отримання допомоги по частковому безробіттю у порядку, визначеному Законом України «Про зайнятість населення».

Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час є підставою для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника (ст. 265 КЗпП). При цьому немає значення, на скільки годин було оформлено зменшення робочого часу.

(3) Існує специфіка поєднання неповного робочого часу з деякими режимами праці.

 Слід звернути увагу на особливості при поєднанні неповного робочого часу з режимами подовженої тривалості робочого дня. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13 не вважається надурочною і оплачується в одинарному розмірі робота працівника з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості повного робочого дня. При цьому неповний робочий не рекомендується застосовувати одночасно з іншими нестандартними формами організації праці. Зокрема, не застосовується ненормований робочий день для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. На цьому наголосило Міністерство праці та соціальної політики України в рекомендаціях від 10.10.97 р. Пізніше Мінсоцполітики зазначило, що це твердження не слід сприймати як категоричну заборону: якщо у зв’язку із специфікою роботи працівник з неповним робочим днем періодично виконує основну роботу поза межами робочого часу, йому може бути встановлено ненормований робочий день і відповідно щорічну додаткову відпустку на умовах, визначених у колективному договорі. Окрім того, зазначене Міністерство у 2018 р. звертало увагу на те, що застосування для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, режиму роботи з підсумованим обліком, є недоцільним.

(4) Переважне право окремих осіб на встановлення неповного робочого часу.

Законодавство не обмежує коло осіб, які мають право працювати на умовах неповного робочого часу. Фахівці наголошують, що роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час на прохання таких працівників: (1) вагітної жінки (ст. 56 КЗпП); (2) жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у тому числі таку, що перебуває під її опікою (ст. 56 КЗпП); (3) жінки, що доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку (ст. 56 КЗпП); (4) батька, який виховує дітей без матері (зокрема, у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) (ст. 186-1 КЗпП); (5) опікунів (піклувальників) (ст. 186-1 КЗпП); (6) одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 186-1 КЗпП); (7) жінки в період перебування у відпустці для догляду за дитиною. Це право поширюється також на батька дитини, інших родичів, які фактично доглядають за дитиною в період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною (ст. 18 Закону України «Про відпустки»); (8) осіб з інвалідністю незалежно від групи інвалідності (ст. 172 КЗпП); 9) осіб похилого віку (ст. 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»). Згідно з Положенням про порядок та умови застосування праці жінок, які мають дітей і працюють неповний робочий час 1980 року, для жінок з дітьми тривалість робочого часу не може бути нижчою, як правило, за 4 години на день.

 (5) Обов’язок роботодавців сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі.

Посадовці Державної податкової служби України роз’яснюють, що роботодавець зобов’язаний нараховувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за основним робочим місцем працівника у розмірі не меншому, аніж від мінімальної зарплати. Це слідує з норм ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»: у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

 
Прес-реліз 22 грудня 2020 року
alt 

44,5 млн грн одноразової матеріальної допомоги отримають запорізьки підприємства ,  у звязку із  втратою доходу через карантин

 

На виконання рішення Уряду  про виплату одноразової матеріальної допомоги роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин, в Запорізькій області більше 400 підприємств оформили документи для отримання зазначеної допомоги.

406 підприємств запорізького регіону надали документи  до центрів зайнятості Запорізької області на  оформлення одноразової допомоги, у звязку із втратою доходу через карантин  для більше ніж 10000 працівників. Одноразова виплата держави субєктам господарювання передбачена задля збереження робочих місць найманим працівникам. На ці цілі буде спрямовано 44,5 млн грн

 
Прес-реліз 08 грудня 2020 року
alt 

Увага! Розпочато соціальну підтримку суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних заходів

 

ДО УВАГИ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ! Якщо на Вашому підприємстві скорочується тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження карантинних обмежень, ви маєте змогу звернутися до центру зайнятості за своїм місцезнаходженням, відповідно до даних Єдиного державного реєстру, та отримати одноразову матеріальну допомогу для виплати її працівникам. Розмір одноразової матеріальної допомоги визначатиметься пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, та не може перевищувати 8000 гривень на одного працівника. Такі виплати передбачені Законом № 1071-ІХ від 04.12.2020 р. «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2».

Для отримання одноразової матеріальної допомоги юридична особа за своїм місцезнаходженням надає до центру зайнятості заяву встановленої форми, копію наказу про скорочення або можливе скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів та копію відомості про найманих працівників, робочий час яких скорочено.

 За більш детальною інформацією звертайтесь до фахівців центрів зайнятості та філій. Адресу та номера телефонів можна обрати за посиланням

https://zap.dcz.gov.ua/novyna/kontakty-centriv-zaynyatosti-ta-filiy-zaporizkoyi-oblasnoyi-sluzhby-zaynyatosti-dlya.

 


Страница 1 из 12


© 2011 Розівська селищна рада
Усі права захищені
При копіюванні матеріалів з сайту посилання на
roz.zp.ua  обов*язкове
Сайт розробленний у студії "Respect design@